- слизький
- [слиез'ки/й]
м. (на) -ко/му/-к'і/м, мн. -к'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
слизький — а/, е/. 1) Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого , що небудь; ковзкий. || Якого ледве можна втримати в руках; порский. || у знач. ім. слизьке/, ко/го, с. Дуже гладке місце,… … Український тлумачний словник
слизький — I (який майже не утворює тертя, який важко втримати; на якому важко втриматися), ковзкий; порский (якого ледве можна утримати в руках); обслизлий (укритий слизом) II ▶ див. лицемірний, непевний I, 2) … Словник синонімів української мови
слизький — прикметник … Орфографічний словник української мови
затока — I з атока и, ж., діал. Слизький схил, боковий спад дороги, куди сповзають сани. II зат ока и, ж. Частина океану, моря, озера, річки, що врізається в суходіл; бухта … Український тлумачний словник
затоки — присл., діал. Убік, на слизький схил … Український тлумачний словник
ковзкий — а/, е/. 1) Такий, що не утворює тертя й на якому ледве тримається хто , що небудь. || Такий, якого важко втримати в руках; дуже гладкий, слизький. 2) перен. Який може призвести до поганих наслідків, ненадійний, непевний (про життєвий шлях і т… … Український тлумачний словник
обслизлий — а, е, розм. Покритий слизом; слизький … Український тлумачний словник
порский — а/, е/. 1) Швидкий, прудкий, моторний, жвавий. 2) розм. Слизький. 3) перен. Який уміє знаходити вихід із скрутного становища, вдається до хитрощів; виверткий. 4) заст. Який легко розколюється, розчахується … Український тлумачний словник
сковзкий — а/, е/, рідко. Те саме, що слизький … Український тлумачний словник
слиз — у, ч., розм. слизь, і, ж. В язка рідина, що виділяється деякими клітинами рослин, тварин і людини. || Слизький, в язкий наліт на поверхні чого небудь, що виникає від вогкості і бруду … Український тлумачний словник